Наталя
Нагорна

Наше керівництво казало так: у війни не жіноче обличчя і дівчата туди їздити не будуть – це не обговорюється. Тут почалася вже наша боротьба, наша маленька війна, тому що це – наша країна і… ну як можна не поїхати. У нас навіть сформувався "добровольчий батальйон журналістів".
Наталя Нагорна народилась на Житомирщині, виросла у Миколаївській області. Закінчила Харківський національний університет імені Каразіна.

На телебачення потрапила одразу після першого курсу університету. Закінчивши навчання, переїхала до Києва.

Має навички першої долікарської допомоги, надання допомоги в умовах вогню. Під час подій на Майдані була у складі групи швидкого реагування "Червоного Хреста".
Наталя мріяла стати військовим кореспондентом, але до подій на сході на війні ніколи не була. Стала першою жінкою в редакції ТСН, яка поїхала в зону АТО.

Вдома на Наталю чекають дві кішки: Тетяна Костянтинівна та Тігрьоша. Якщо знаходить вільний час, відвідує спортзал та басейн. Захоплюється парашутним спортом, катається на сноуборді.
Наталя Нагорна
про війну

Був час між Майданом і війною, коли ми загубилися: хто хороший – хто поганий. Ми, насправді, й досі в цьому не розібралися.

"Добровольці" – це досить умовне поняття на цій війні. Якщо ти не став "відмазуватись", якщо ти не шукав шляхів, аби обійти цю війну, ти вже доброволець.

В Інтернеті є така популярна картинка: "Колись моя дитина запитає мене: тато, що ти робив, коли в Україні була війна?" Хочеться, щоб про це розповів живий тато, а не портрет у рамочці. Хочеться, щоб діти тата з квітами зустрічали, а не квіти приносили…

Є така думка, що журналістика померла, що в нас інформаційна війна, що ми займаємося пропагандою. Мені здається, навпаки: у журналістики з'явився шанс. Треба залучати всі технології, треба бути оперативними.

Я була в Криму, але це не була справжня війна. Для мене війна почалась у перших числах травня, тому що було вбито двох моїх друзів, один – друг, один - просто знайомий. Їх вбили по різні сторони фронту, тоді ще навіть не фронту.

мапа
Окупація Донбасу. Як це було